Володар Кілець,частина друга
Ти часом, Гендальф приходить до тями на самій верхівці страшної башти. Він принюхується і дико озирається.
Гендальф: Ек меня занєсло, башка бля тріщить і бздить мочою... І як там мій дружбан? Здається, що його я пиздив... Нєхорошо... Чі он меня? Тєм болєє, хуйово. Нє, треба шо-то дєлать...
З цими словами він дістає п’ятку, трійку раз затягується і заплющує очі. Коли їх прочиняє, до башти зі сходу підлітає здоровенний, наче вирощений на американських гормонах, орел. Маг сідає на нього та кудись летить...
* * *
Друге пробудження Фродо було ще страшніше за перше. Деякий час в голові носилися вогняні змії, невідому звідкіля й куди, шуміли похмільні пісні. Шлунок просився на зовні, паморочилася голова. Очі відкривалися тільки на половину та не наводили фокус. Спробо огледітися призводила до нестерпного болю й перекатуванню пудових валунів у черепушці. Страшніше мого бути мабуть у катівні. Фродо не витримавши дістає баян та тиркає собі в сраку. Тої ж миті на горі з''являється вогняне коло:
Властелін: Я – Властеліен, й пиздець! Ха-ха-ха-ха!
Арагорн: Фродо, скоріше перестань! Не дай глюкам торкнутися тебе!
Властелін: Пиздець! Пиздець!
Через мить навкруги матеріалізуються чорні назгули на конях і починають всіх пиздити. Властелін регоче, вітер виє.
Сцена П''ята. Ельфи.
Арагорн: (розплющиючи очі) Та-ак. Заєбали наркомани. Ей, хто нібудь!
На крик з-за каменюки визирає дикувата зелена морда з довгими вухами
Арагорн: (трясе головою) І наче ж не курив, брр-р!... Ей, хто нібудь!
Ельф: (розпівуючи) О, хто зовєт меня на помощь, прийду я й руку протягну-у, але якщо...
Арагорн: Твою мать... Сука Фродо обдовбився, а мене пре...
Ельф: (хлюпа носом) Сам ти глюк! Бо Ельфи ми, народ меншИй, але важливий!
Арагорн: Меньшінства? Тіки пидорасів не хватало!
З-за каменюки вилазить здоровезний ельф з квадратною пикою та мухомором у вусі.
Головний ельф: Welcome, mr. Anderson, if you think, that you''re cool 1, ... Тьху, блядь...
(1 добридень, містер Нєо, якщо ти, сука, вважаєш, шо ти крутий...)
Ельф тирка вухо, з огидою видирає з нього мухомора та виковирює пальцем залишки
Головний ельф: Не те, все тут не те!... (тягне руку до Арагорна) Сміт, агент Сміт.
Арагорн: (підозріло) Арагорн.
Обидва ручкаються
Арагорн: А чи на заїзжав сюди такий сивобородий пидорас?
Ельф: До нас прилетів якийсь обкурений недоумок... Пидорас кажете? Треба буде уважніше до нього придивитись..
Галадріель: (до Фродо) На, з''їж грибочок та подивись у дзеркало. Але це єслі не боїся.
Фродо плямка грибочком та видира з рук Галадріель невеличке дзеркальце, по якому котиться яблучко. Секунду він думає, потім жере і його. Тої ж миті хоббіта коцапиздить навпіл.
Арагорн: Так, все, надовго. Ми пішли.
На протязі кількох хвилин, а може й вічності, Фродо страдав роздвоєнням особистості. Перед очима неслися кольорові смуги світла, видіння з його минулих та наступних втілень. Все, що він запам''ятав з цієї чехарди було те, що в якомусь майбутньому життя його будуть називати чи то Штірц, чи то Шварц. Буде він носити фуражку, дивну біло-червоно-чорну нашивку з загнутим хрестом на правому рукаві й велетенську вертолітну турель, з якої буде вбивати чужих у джунглях рідної планети. Хто такі чужі та що таке вертолітна турель, Фродо поки що не знав.
Сцена Шоста. Красота спасєт мір
Навкруги столу сидять ельфи, гноми, колдуни та інша сволота. Гендальф набирає у шприц води з-під крану. Фродо відходить під столом і нічого не помічає.
Гном: (помахуючи сокирою) І цим гівном мені ширятись?
Гендальф: То тільки так ти зрозумієш, шо цю хуйню нам трєба унічтожіть!
Гном: Ну, то давай скоріш, нам всім цікаво
Гендальф: Тєрпеніє, мой друг! (йде по колу й усіх ширяє)
Більбо: От нє, спасібо, я нє буду. Мене і досі пре без бардубантів
Ельфійський стрілок: (відкидуючись) Ах, заєбісь! Хорошая машинка. От тіки шось мена вся екологія навколо бєспокоїть... Нам треба тут забацать большой екологічєскій завод. Ми мусор нахуй будєм жечь на ньом!
Стрілка тиркає у різні боки і валить на підлогу.
Гном: Так. Все ясно. Зовіте санітаров - поймаєм кайф, і заодно спасьомся!
Більбо: То нічєво, я баян цей знаю, в мене від нього всєгда такий приход
Гном: Хорошо. Але завод нам конче необхіден! Це ж скільки тут вокруг сміття! Цей мусор нахуй будєм жечь на ньом!
Гном голосно пердить і валиться під стіл.
Сцена Сьома. Дуже коротка
Головний ельф: А ну під''йом! Валітє звідси, вже третій день нема від вас покою!
Піднімається гвалт, всі намагаються залишитися на халяві, але агент Сміт посилає всіх нахуй та пливе таки з ельфами до Нового Світу будувати якусь страшну хуйню.
Сцена Восьма. Гори
Фродо, Арагорн, Гном, Ельфійський стрілок, Гендальф і товпа якихось незнайомих людей прокидається в легкій туристичній палатці. Фродо висовує голову на вулиці і миттєво влітає назад. Очі в нього перелякані.
Фродо: (до Гендальфа) К-куди ти нас завів, єврейскій потрох? Тут холодо і сніг. Або в мене той... деліріум тремЕнс.
Гендальф: Ну хорошо. Ідьом. Я знаю, де тут тепло і тємно.
Гном: І нафіга цей пидар потяг нас всіх у гори?
Товпа матюкається, лізе з палатки, лиже сніг і озирається довкола.
Арагорн: Хуєво дєло. Машинку такі треба унічтожіть...
Гендальф: (до Фродо) Є два путі, тобі рішать. Або ми лізем вгору або вниз.
Фродо: Говно вопрос. Звичайно ж вниз! Тут ми задубнем моментально. (до себе) Якого ж біса ми сюди полізли? Нє, треба бросить пить...
Сцена Дев''ята. Морія
Велетенська стіна. На стіні намальовано двері а понад ними якись матюки на івриті, що ніхто крім Гендальфа не розуміє. Другу годину з завзяттям ескаватора, Гном хуярить топором по воротах. На кілька кілометрів лунає "Бу-ммм! Бу-ммм! Бу-ммм!"... З кожним "бумом" напис трохи змінюється. Чаклун тицяє в стіну посохом та щось бормоче.
Фродо: (до Арагорна, тримаючи руками голову) Я (бумм!!) зараз єбанусь...
Арагорн: Нам треба пошукати інший вихід. Цей (бумм!!) гном ще навіть не запрів.
Фродо: (дико оре) ШАБА-АШ!!
Гном перестає гупати й запалює трубку. Гендальф все бормоче. Фродо йде до стіни й затєйлєво материться. Напис радикально міняється.
Фродо: (до Гендальфа) Шо там тепер?
Гендальф: Це вже було: "Ідітє нахуй"...
Фродо понуро підніма здоровенну каменюку та кида в болото. То ї ж миті звідти виривається фонтан багнюки й лізе якась тварюка. В небі з''являється вогняна дупа й радісно реве: "Пиздець, Ха-Ха-Ха-Ха-а! Цим шумом ви вже в доску заєбали! Зливайте воду, або брийте ноги!". Потвора випускає купу щупалець і пиздячить ними в усі сторони. Гном теж радісно реве та руба все довколи сокирою. Одна з ніг тварюки влучає в двері і проламує їх. Сяючий іврит складається в досить зрозуміле "От блядь..."
Гендальф: (підіймаючи посох наче прапор, рине у двері) УР-РА!!!
Товпа: "УР-РА!". Гвалт лізе в двері давлячи одне одного. Гном похапцем руба ще кілька ніг тварюки та сує в торбу. Забігши кілометри на три, товпа захекано зупиняється.
Гном: (радісно трясе торбою) О, суп зваримо!
Ельфійский бойовик: (досі весь час мовчавший і враз забалакавший з естонським акцентом) Я слишу шу-ум.
Всі кидають свої справи і витріщаються на довговолосого альбіноса
Гном: (даючи дружній підсрачник і суючи торбу бойовику в руки) Молодець! На от, звари
Ельф мовчки йде до плити і першим же ділом опрокидує велетенський казан з брудним посудом кудись в порожнину. Усе це заліззяччя котиться в тар-тарари й так радісно гримить, шо аж закладує вуха. Гендальф хапається за голову, Фродо з корешами стоять роззявивши рота. Кріз дзвін металобрухти вже чути якісь хтиві шарудіння.
Арагорн: Тепер - пиздець.
Фродо: Тікати треба, тут страшно і тємно...
Гендальф: (показуючи всім саморобну цигарку) А можєт улєтім?
Гном: Нє врямя! Ми будем битись нахуй!
У двері з диким ревом вламується товпа орків. Гном теж радісно реве й крошить топором все довкола, іноді кидаючи гарні з його точки зору шматки м''яса в свою торбу. Латишський стрілок стоїть притулившись спиною до зачинениї створки дверей і тицяє обламаною стрілою орків у потилицю. Гендальф щось пиздить не по нашому, Фродо з корешами бьють орків сапогами. Орків більшає, герої відступають до величезної темної зали.
Раптом по натовпу орків проноситься шелест і всі вони кудись раптово зникають. Гном кида комусь з них в спину топор, але не влучає.
Гном: Ну добре, і так хватить (повертається до ельфійського бойовика і оре як до глухого, мабуть, щоб краще розумів) На от, держи!!! Це м''ясо!!! Підеш - звариш!!! Все ясно?!!!
Стрілок флегматично киває і показує пальцем кудись за спину Гному. З того боку щось світиться з-за повтороту і топає, наче стадо слонів.
Гендальф: Ой, бля-ааааа.... Ну всє. Це демон - Вогняний Пиздець. Тікати бєсполезно - нє успєєм.
Фродо: Е нє, з такой хуйней я нє согласен!
Гном: Драца будєм!
Арагорн: Та ні, тікать...
З-за колони з''являється голова демона й блює полум''ям. Всі тікають, лише Гном харка йому в пику й оре, шоб керосину менше пив. Демон реве, гном матюкається, але всі крім Гендальфа поспіль тікають.
Гендальф: (простягши посох до гори) Ом мані падме ху, тварюка!
Демона крутить, але сил в нього багато
Гендальф: Ага! Бхай-бхай-Бхаджан тобі у пику! Алєлуйя!
Демон конвульсивно котиться по підлозі і хлеще хвостом. Гендальф необачно шпиняє тварюку ногами і голосно співає арію Каяфи з рок-опери "Іісус Христос - надзірка". Вогняну тварюку не по дитячи ковбасить. Якась сила тягне її в підземелля. Останньої миті демон хапає Гендальфа хвостом за шию і вони разом валяться у прірву. Пісня обривається, навалюється гнітюча тиша. Чутно як десь капа вода з крану.
Фродо: От бля... Нє, вродє ж пидар, а якось жалко...
Всі понуро прямують до виходу і лише Гном, хитро примружившись, поспіхом харкає у прірву та щось бормоче.
Сцена Десята. Кам''яні остолопи
Велика брудна річка, по якій несе плот. На плоту встановлено палатку. Все хитається на хвилях, з палатки періодично чути крики: "тримай прикуп!", "де сука водка?" та регіт. Уся ця споруда несеться до двох кам''яних остолопів, схожих на страшну Родіну-Мать на схилах Києва.
Фродо: (визирає з під пологу палатки червоними очима) Приїхали, пиздець!...
Арагорн: (також суне свою пику. з палатки викатуються клуби диму та кілька порожніх пляшок) Де?
Фродо: Он там (тика пальцем). Кажісь водопад.
З палатки сунуть усі. Плот гойдається та тріщить. Латишський стрілок зачаровано дивиться на остолопів
Стрілок: Нєп-поннімаюю, а поч-чему у ніх всє-є руккі лєввиє?...
Гном: (зловісно) Так нада!
Стрілок: (заспокоєно) Аг-га!...
Хлюпка конструкція валиться у водопад. Останньої миті Гном втигає хуйнути топором по одній статуї й відбити здоровенного кам''яного члена. Товпа, плот, палатка і чимала фаллічна каменюка летять у прірву. Матюків не чутно за ревом води. Через хвилину всі потроху винирюють.
Гном: (зпльовуючи воду і дивлячись нагору) Утонув хуйовий сувенір! (регоче) Нічого, зворотнім шляхом ще відрубаю.
Арагорн: (гребе до берега. в одній руці він тримає чудом вцілівшу плящку горілки) Нам треба обсушитись.
Порубавши кілька десятків орків, товаріши розводять багаття і не помічають, як зникає Фродо зі своїм кращим собутильником...
Ті тим часом мовчки гребуть через озеро і замислено дивляться на гори Мордора. Десь там їх чекає друга серія та нові пригоди.
