Матрица2,или уневирсальный прапорщик!!!

ПРОЕКТ: МАТРИЦЯ-2.1 (або Універсальний Прапорщик) 09.Jul.2001

Нєо - астральне тіло з Матриці, таскає з собою гвинтівку чи щось таке
Морфей - астральне тіло з Матриці в плєєрі
Хуан і Хенаро - продвинуті наркомани, індейці з племені Янкі, яких не бере навіть радіація
Карліс Кастанедіс - естонець, починаючий наркоман та кореш Хуана. Його ніяк не бере ні трава, ні пейот, тому він увесь час дуже серйозний та задає ідіотськи питання, дуже радуючи цим Нєо
Бі Капріо - утоплєннік з Титаніка
Титанік - іржавий підводний човен з червоним прапором
Сай Баба - товстий кацапський колдун, шо вважає себе богом
ВамНеДам - прапорщик-андроїд в якого періодично коротить ядерні батерейки



Перший Сон Нєо


Попиздивши меблі, Нєо засинає зі щасливим занням Кунг-Хву. Йому снится зеленуватий сніг, який приймає обриси якихось людей...



Сцена Перша

Хата Дона Хуана. На підлозі сидять Хенаро, Хуан та Карліс Кастанедіс. Хуан з Хенаро ширяються, Кастанедіс щось шкрябає у блокноті. На горизонті з''являється загадковий сілует.

Карліс: (з естонським акцентом) Таак-чтоо можєт сдєлаать воїїїн-н?

Хенаро: (зімружившись та причмокуючи губами, але з індейскою спокійністю) Воїн мочить в свої штані!

Хуан закриває обличчя, Хенаро бухається на землю, разразившись диким воючим сміхом

Хуан: (втираючи сльози) Не звертай на нас уваги, ми всьо время смійомся!

Хенаро: Наме ніякої різниці - смієшься ти, чи плачеш!...

Хуан: Але ця трава!... (обидва регочуть)

Пляма з горизонту більшає і набуває розмірів здоровенного чорного чолов''яги, вдягнутого в довжелезний шкіряний плащ. На голові в нього такі ж чорні окуляри та плейер. Чолов''яга ритмічно сіпає лисою головою взад-вперед.

Чолов''яга: Йо! Вот''с ап?

Кастанедіс: (підозріло та з акцентом) А ти-и кто-о такко-ой?

Чолов''яга: Морфей! Йо!

Хенаро: В нас немає, в нас тіки пейот

Морфей: Морфей, Йо!

Хенаро з Хуаном котяться по підлозі зі сміху

Морфей: Хочте послухати пісню про "Реал Вандерфул Волд"?

З голосним "чпоком" з повітря падає другий чувак в такому ж шкіряному плащі, але замість плейєра в нього гвинтівка, а в лівій руці синя таблетка. Нєо зі сну з подивом визнає себе, але зі сторони

Кастанедіс: (з подивом) Хуан, ту-ут ще один!

Хуан: (беззвучно тремтить, тримаючись за боки, наче йому боляче) Й-йй-ййї!…

Чувак з гвинтівкою: Хто тут?

Морфей: Йо, Нєо! (хлопає чувака по плечу) Гут чойз!

Нєо замислено дивиться собі в руку на блакитне колесо, потім вирішує його жерти

Морфей: То крейда. Йо!

Кастанедіс: Ти вже заєба-ав тим "йо-о!"

Нєо: А чим тут коляться?

Хенаро: (таємничо) Ми їмо пейот

Нєо: (офігело) І шо буде?

Кастанедіс: Я вже знаю… Ти будеш повзати по-о стелі-і, а жоппаа лишиться на землі-і!

Чути ще один «чпок» і на дах падає жирний чолов’яга, обв''язаний різними мотузками, шнурками, амулетами та іншою гидотою

Чувак з даху: Я Сай Баба із Путтапарті! Щас ми всє будєм дєлать бхаджан! Ом мане падме ху!

Нєо: (розвертаючи гвинтівку) От я блядь щас покажу комусь «ху»!

Кастанедіс: А что-о такоє-є бхаджан?

В цю саму мить, поза хатою щось голосно хряца та пуляє блискавки. Одна з них влучає в сраку Сай Баби і той з воплем валиться з даху на голову Нєо.

Хуан: (вирячивши очі, як Шварценеггер у Тотал Реколі) Й-йй-ййї!…

Крізь хату, трощачи стіни та вікна, проходить обгорілий та мовчазний чолов’яга з тупою пикою. Навкруги його потного торсу тріщать сині електричні розряди.

ВамНеДам: (не міняючи тупої пики) Льод! Холодильник!

Сай Баба тихенько писяє під себе. Нєо чуха репу та, воровати дивлячись, ховає гвинтівку за спину.

Морфей: Йо! Тут нема льоду, тут їдять пейот!

ВамНеДам: Холодильник!

Сай Баба: Ом мане падме ху!

ВамНеДам: (починає чревовєщати, пускаючи блискавки) 2012 рік. Пост-ядерне суспільство. Тотальна екологічна катастрофа. Планета перетворена на радіоактивний смітник. Жалюгідні купки людей туляться на островах в Світовому океані. Купка ізраїльських буржуїв будує величезний пароплав Тітінік, на якому збирається сховатися в Антарктиді. 14 квітня, 2012 року, пароплав відправиться від гори Арарат в епохальну подорож. Я прибув зупинити їх. Мені потрібен льод та жиди!

Сай Баба знов тихенько писяє під себе. Нєо з-під лоба оглядає всіх довкола.

Нєо: І шо то за жиди? Агенти?

ВамНеДама дико сіпає, у різні боки летять якісь залізячки та шарові блискавки. Одна з них влучає Нєо проміж очі, від чого той просинається в своїй Матриці....



Другий Сон Нєо або явлєніє Бі Капріо

Перша Світова Війна. Корабель "Британіка", весело прикрашений іллюмінацією, пре кріз океан до Каїру. Десь збоку стирчить періскоп німецької підводної лодки, але ніхто не звертає на це уваги, бо б’є опівночі. На палубу висипає дюжина матросів із веслами і кийками начолі з капітаном. З моря вилазить Бі Капріо і дереться боротом наверх. На палубі незримо присутні обидва Хуани та Кастанедіс. Весь час вони таємничо мовчать.

Капітан: Як він вже заєбав. Кожної ночі, як проб’є дванадцять, це опудало лізе наверх і вимагає, щоб його довезли до Нью-Йорка як написано в квитку. (До Бі Капріо) Пливи до свого Титаніка і чекай, доки який-небудь Кубрік не підніме його для зйомок документального мила!

Бі Капріо: Хачу домой!

Матроси пиздять його кийками по голові, пальцях, плечах. Мрець страшно виє.

ВамНеДам: Дайте я йому голову відрубаю!

Капітан: Давай пиздуй – не заважай. Бач – який сміливець! Ти йому голову відрубаєш, а нам потім щоночі скидати в море безголове тіло?

Бі Капріо: Хачу домой!

Капітан: дайте хто-небудь цьому "Кусто в прорєзінєном пальто" проміж ног – перевірено – спрацьовує.

ВамНеДам пиздить Бі Капріо по яйцях з криками "Де, сука, айзберг?!" та "Льод, холодильник!" Капріо верещить, та не відпускає борта.

ВамНеДам: Я знаю, шо дєлать!

З цими словами ВамНеДам пиздує у трюм, дістає титанову бляшанку із зрідженим ефіром, який, зазвичай, використовує для самоохолодження. Згадавши уроки хімії, жбурляє бляшанку собі під ноги, сподіваючись, що вона розколеться і вибухне. Проте бляшанка залишає лишень вм’ятину у підлозі. ВамНеДам здивовано дивиться і повторює кидок...

Капітан: (на містку) Й так голова болить... Яка блядь там гупає?! Все одно, що залізній діжці! (Хапається за голову і біжить до селекторного зв’язку).

З двадцятого кидка в дні човна пробивається отвір, бляшанка з ефіром зникає у морі. ВамНеДам вдоволено посміхається. Тут починають підійматись перегородки, щоб ізолювати аварійний відсік. Обидва Хуани із Кастанедісом кидаються до люку і зникають за ним. ВамНеДам кидається до однієї перегородки, що майже досягла стелі і вставляє руку, упираючись долонею в стелю, а локтем – у верхній край перегородки. Руку починає стискати і вона коротшає. ВамНеДам дико реве. У дірку із моря засмоктує розжирілу Золоту Рибку.

Золота Рибка: От блядь – як не дід якийсь поцаватий так робот недодєланий. (до НеДама): Давай – якщо випхнеш мене знов у море, виконаю три твої бажання.

ВамНеДам: Давай навпаки!

Золота Рибка: Отак завжди. Ну дивись – як спробуєш наєбати, то буде пиздець!

ВамНеДам: Хочу багато льоду!

Гримнуло-блиснуло – відсік заповнився льодом.

ВамНеДам: Тих трьох – назад!

З’являються обидва Х. і Кастанедіс. Вони вже встигли обдовбатись і всім привидівся Нєо.

Нєо: (озираючись і звертаючись до Золотої Рибки) Яка сука дьорнула мене в цю жопу?

Обидва Х і Кастанедіс показують пальцями в ВанНеДама. Нєо пиздить ВамНеДама.

Нєо: Давай! (б’є під ребра по цирозній печінці) Загадуй! (б’є по нирках) Бажання! (б’є під дих) Щоб! (б’є у голову) Ми! (б’є в коліно) Звідси! (б’є в кадик) Зникли! (б’є по яйцях)

ВамНеДам: (не витримуючи знущання) Ідіть ви нахуй!!!!!!!!!!

Всі, крім Золотої Рибки та ВамНеДама зникають.

ВамНеДам: Звільни мені руку!

Золота Рибка: Я тобі шо – Полє Чудєс або Первий Мільйон? Все! Твої три бажання згоріли. Як хочеш – але виштовхуй мене звідси.

Вільною рукоє ВамНеДам відкручує собі ліву ногу і жбурляє по рибці, але не поцілив.

Золота Рибка: Шо, уйобок, приціл збився?

ВамНедам відкручує праву ногу, замахується і замирає.

Золота Рибка: Вот блядь – перегрівся? Чи батарейка сіла? Купи енерджайзер!

У ВамНеДама гасне праве око. Він втрачає свідомість. Золота Рибка зникає – таки галюцінація. Вода знов починає наповнювати відсік. До дірки з моря засмоктує німецьку торпеду з аплікатором.

*****

Банка зі зрідженим ефіром потонувши утворила айсберг. На айзбергу, який має обриси пеніса і два шаровидних утворення біля підніжжя, товпиться народ. На вершині сидять Нєо, обидва Х і Кастанедіс. Нєо почергово ковтає сині да червоні колеса.

Нєо: Йоб твою мать! (ковтає синє колесо) Якесь зачароване місце! (ковтає червоне колесо) Зустріну того пидора – натягну по самі вуха на цю скелю!

Ковтає одночасно синє і червоне колеса. Його починає ковбасити.

Кастанедіс: (дістає мобілу) Морфєй? Спааасітте наас!

Морфєй: (у трубці) Я зайнятий! Баскетбол дивлюсь!

Кастанедіс: Оччень ваас проссім!

Нєо попускається.

Морфєй: Ідіть нахуй!

Кастанедіс: Таккк мі уже....

Нєо: (вихоплює трубку і кричить у неї) Іди нахуй! Іди нахуй!

З’являється Морфєй.

Морфєй: Де я?

Нєо: (дражнить) “Де-де”... В піздє!

Морфєй: Гонішь! Там я вже був. Там клаустрофобічне оточення, а тут – просторо.

Хуан: Значить ти знаеш, як звідси вибратись.

Морфєй: Я знаю, як вибратись з того місця, де вже був.

Нєо: От і добре. Всі – в пизду!

Тієї ж миті об айсберг щось страшенно пиздічить. Через секунду з''являється перевернутий та іржавий підводний човен з написом "Тітанік" та червоним прапором. Німа сцена.